Ніщо не вічне, вічні матері...

Уже й тоді, як нікому стрічати,

Допоки сонце сяє нам вгорі,

У кожного живе у серці мати.

 

Шанування матері — один з найсвятіших обов'язків людини і неоплатних боргів дітей. Вона нас зростила, виховала, навчила добру, леліяла, любила. І як же не відплатити їй пошаною, любов'ю, ласкою і допомогою.

В усіх піснях ми бачимо маму на зорях - вранішніх і вечірніх. А чи часто ми дивимось на мамині і бабусині руки? Які вони? Вони від роботи шорсткі, але найкращі, найтепліші, найрідніші... Мамині долоні теплі й ніжні, вони зігрівають, як сонце весни.  Коли ти засмучений, або хворий трохи, вони доторкнуться - й хворобу зняли. Коли в душі хмарно або грім гримить – завжди поряд рідна матуся стоїть.

Так, 14 травня 2013р. працівниками відділення соціально-побутової адаптації та відділення соціально-медичних послуг «Віра в життя» проведено свято «Мамині долоні».

Заступник голови Городоцької РДА В.Козяр, начальник управління соціального захисту населення Г.Пятак та заступник начальника управління соціального захисту населення Н.Тичук сердечно привітали усіх запрошених із теплим сімейним святом – «Днем Матері».

Загін волонтерів з школи польської мови навчання подарував присутнім свої вітання, у їхньому виконанні прозвучали пісні: «Мамина сорочка», «Мій край», «Мамо, мамочко моя…», «Пташенята у гнізді», вірші: «Тільки мама», «Моїй мамі», «Як у гнізді пташечка», а солісти танцювального ансамблю L-Студіо подарували ніжний вальс.

Колектив реабілітаційного центру «Віра в життя» подарував присутнім вірші «Спасибі, мамо, за усе на світі!», «Весна і мати. Що в них спільне є», «Від тебе, мамо, в світ ідуть дороги», «Багато в серці маю дорогого», «Ми славимо Матір найкращу, єдину». В.Петришина розповіла притчу «Ім’я мого ангела», а С.Рогаль та І.Кушнір повеселили гостей курйозними випадками з життя дітей та «Монологом жінки»

По завершенні концертної програми колектив реабілітаційного центру запросив усіх гостей до святкового столу.